У дуельних іграх завжди є щось особливе. Якийсь секретний інгредієнт, який сильно вирізняє їх поміж інших. І хоча багато сучасних ігор дають серед іншого можливість грати удвох, хороші дуельки здатні створювати особливу напругу та унікальний досвід. Хороші дуельні ігри завжди повні взаємодії та зважених рішень, а головне, вони викликають постійне, непереборне бажання зіграти ще раз, щоб цього разу точно перемогти у цій битві розумів. І свіженький «Цезар» не стоїть осторонь. Нова локалізація від видавництва «Ігромаг» обіцяє за 20 хвилин відтворити події чотирирічної громадянської війни, які зрештою призвели до становлення Римської Імперії.

Якщо ваша фантазія вже малює криваві баталії між піхотою та кавалерією, а заразом стародавні міста, які спалюються вщент у деталях та історичній достовірності, хочу одразу попередити вас, настільна гра «Цезар» зовсім не про це. Натомість це мінімалістична, витончена тактична гра з механікою контролю територій, де кожне, навіть незначне, рішення може зіграти вирішальну роль.

Гравці по черзі виставляють на поле жетони військ із власного запасу, розміщуючи їх на межах різних історичних територій. Жетони військ бувають різних типів і розміщуються на ділянках відповідного типу. Усі вони поділені на дві частини і виставляючи жетон, ви повинні вирішити якій із сусідніх провінцій скільки військової сили віддати. Як тільки регіон закриють жетонами з усіх боків, гравець з найбільшою силою в цьому регіоні кладе туди свій жетон контролю. Завдання гравців — використати усі свої жетони контролю швидше, ніж суперник і таким чином убезпечити собі контроль над республікою.

Звичайно, як і у всіх жорстких дуельних іграх, місць на полі критично мало і вже через пʼять-шість ходів гравцям доводиться дуже активно штовхатися ліктями, рішення стають усе складніше, а іхні результати болючіше. Однак головний елемент, особливість «Цезаря» — жетони провінцій. Вони дають гравцям різні негайні ефекти: наприклад, можливість збільшити кількість доступних вам жетонів військ, обнулити один із жетонів противника або зробити ще один хід поза чергою. Незалежно від того чи перемогли ви у регіоні, чи програли, — жетон провінції отримує той, хто поклав жетон армії в цей регіон останнім. Іноді забрати необхідний жетон провінції може бути набагато важливішим, ніж завоювати цей регіон. Ця маленька, на перший погляд, незначна механіка дозволяє перевертати гру з ніг на голову, створюючи часом просто неповторні ситуації.

Також у коробці з базовою грою є два приємні мінідоповнення, які вносять трішки додаткової глибини та різноманітності. І хоча, на мій погляд, їхня присутність зовсім не обов’язкова, я припускаю, що багато хто після знайомства з цими доповненнями використовуватиме їх на постійній основі. Вони дають змогу вводити у гру нові типи жетонів провінцій, які дозволяють систематично травити противника, зменшуючи кількість жетонів військ у його запасі, а також вводити до гри центуріонів – особливо сильні жетони військ, які можуть переламати хід війни за Рим.

«Цезар» — одна із тих ігор в які легко навчитися грати, але складно навчитися вигравати. Контролювати те, що відбувається на полі, не просто і в будь-який момент ваш впевнений шлях до перемоги може завершитися і ось ваш противник вже виставляє свій останній жетон контролю.

«Цезар» не вдасться віднести до глибоких стратегічних ігор. Це тактична гра, де рішення доводиться приймати по мірі розвитку подій та того, які жетони армій вам приходять на руку. Іноді траплятимуться моменти, коли вам терміново потрібен певний вид жетону, але його просто немає під рукою і найімовірніше він так і не з’явиться. Та разом з тим, гру не слід недооцінювати, відносячи до категорії “філерів”. Це хвацька гра, з мінливим станом поля, яка, на мій погляд, є ідеальним прикладом застосування механіки контролю територій у дуельному форматі.

Припускаю, що багатьох сучасних настільних геймерів може відлякувати не надто сучасне, простакувате оформлення «Цезаря». Тут бракує мініатюр, а ігрові компоненти прості та аскетичні як для нинішньої настільної індустрії, проте ця гра не про компоненти чи оформлення. «Цезар» — це приклад елегантності та механічної досконалості в жанрі. Це захоплююча ігрова концепція, яка була зведена до абсолютного мінімуму, але при цьому отримала власний особливий характер, більш властивий популярним іграм середини 2000-х. Уся основна увага тут сконцентрована на взаємодії гравців та їхньому вмінні своєчасно користуватися ігровими інструментами.

«Цезар» за всіма параметрами, дуже вдала гра, яка повною мірою виправдовує обіцяні на коробці 20 хвилин мого часу і абсолютно заслуговує місця на полиці будь-якого поціновувача простих та розумних настільних ігор.

Автор: Михайло Малютенко

Придбати настільну гру «Цезар» можна за цим посиланням.